Влітку 2023 року резиденти Дія City створили два профільних громадських об’єднання для захисту інтересів ІТ-спільноти та представлення інтересів компаній-резидентів при взаємодії з держорганами. Першу ініціативу започаткувалище у лютому 2022 року, але повномасштабне вторгнення змінило пріоритети.
DOU розповідає про те, як резиденти Дія City повернулися до питання об’єднань, два з яких зареєстрували в липні та серпні цього року, і про їхню концепцію.
👥 16 друзів Дія City
Першою зареєстрованою спілкою стало «Об’єднання резидентів Дія Сіті». Про створення нової громадської організації 10 липня у своєму Telegram-каналі розповівміністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він пояснив мету нового об’єднання так: «Це допоможе представляти інтереси ІТ-компаній при взаємодії з держорганами. Також об’єднання популяризуватиме Дія City в Україні та у світі й підсилить цифрову економіку».
Збори щодо створення нової громадської організації провели на тиждень раніше, 3 липня. Документи, які супроводжували цю зустріч, вже опублікованіна офіційному сайті Дія City. Дата реєстраціїнової структури — 30 червня.
З цих документів випливає, що громадська спілка «Об’єднання резидентів Дія Сіті» є неприбутковою організацією, втім цілі цієї структури не вказані, крім однієї: делегування своїх представників до Апеляційної комісії Мінцифри. Ця комісія створена для розгляду в адміністративному порядку скарг на рішення Мінцифри про втрату статусу резидента Дія City.
До складу нової спілки увійшли 16 компаній. Серед них Reface, Monobank, Ajax Systems, MacPaw, Mate academy, NP Digital, Genesis, Roosh та декілька інших. Керівницею структури обрали Поліну Іванишин, директорку і партнерку агенції Truman, що займається операційним консалтингом, кризовими комунікаціями, управлінням репутацією.
📢 Навіщо потрібне об’єднання: думки учасників
Анонімний член об’єднання розповів DOU, що анонс створення організації з боку Міністерства цифрової трансформації став «приємною несподіванкою» для членів спілки. Першими кроками нової структури співрозмовник редакції називає спільне визначення пріоритетів роботи, розбудову внутрішньої структури та розв’язання операційних питань. Лише після цього, за словами члена об’єднання, почнеться публічна комунікація щодо намірів структури.
Також DOU попросив компанії, що увійшли в об’єднання, розповісти про плани на найближчі місяці. Декілька з них відмовилися відповідати, пояснивши, що нині немає про що розповідати, адже структура тільки встає на ноги.
Проте деякі отримані коментарі хоча б частково проливають світло на особливості новоствореної структури та її завдання. До прикладу, Роман Апостол, СEO & співзасновник Mate academy, підкреслив, що об’єднання —«це можливість для компаній бути почутими через налагодження системної комунікації „резиденти Дія City — держава“. Ініціатива — важливий етап, аби все працювало ефективно. Тобто об’єднання чітко окреслюватиме перелік питань/речей від ІТ-спільноти, напрацьовуватиме ідеї/пропозиції, що варто змінити чи трансформувати, і вже далі буде структуровано обговорювати їх вирішення разом Мінцифри та іншими держорганами».
Про захист інтересів учасників ринку говорять і в компанії MacPaw: «Об’єднання резидентів Дія Сіті» — це самоврядна організація резидентів Дія City, яка має на меті допомогти компаніям-резидентам відстоювати та лобіювати свої інтереси в Україні, а також сприятиме ефективній комунікації між ІТ-компаніями та владою. Завдяки такому самоврядному об’єднанню компанії можуть об’єднуватися задля вирішення нагальних та важливих питань».
🛡️ Об’єднання задля відстоювання прав
Основний наратив, що звучав у відповідях учасників новоствореної структури, які нам вдалося отримати, був пов’язаний із захистом прав учасників проєкту Дія City.
Можна припустити, що новостворена своєрідна «колективна професійна спілка» резидентів Дія City, попри тимчасову неготовність коментувати деталі своєї роботи, знає та прогнозує потенційні проблеми.
Серед них, вірогідно, є далеко не нові, такі як «маски-шоу» — обшуки у керівників та в офісах ІТ-компаній. Тим більше, що на початку 2023 року один з учасників Дія City та новоствореного громадського об’єднання, компанія MacPaw, ужезіткнуласяз цим.
Завдяки публічному розголосу слідчі дії, принаймні вдома в Олександра Косована, засновника MacPaw, завершилися швидше, ніж могли б в іншому випадку. Проте вилучені документи та техніка у справах, які не стосуються напряму діяльності компанії, ще раз показали незахищеність українського бізнесу перед можливим перевищенням повноважень правоохоронців. Попри те, що на історію з MacPaw миттєво відреагувавміністр цифрової трансформації Михайло Федоров, а заступник генпрокурора України заявив, що необхідності влаштовувати обшуки в IT-компанії не було, ця ситуація показала, що претензії з боку правоохоронців можуть стосуватись і тих бізнесів, яких держава взялась захищати спеціально створеними правовими режимами.
ІТ-спільнота, звісно, очікує ухвалення законопроєкту «Маски-шоу-стоп», уже третя версія якогоперебуваєв роботі, а кейс з MacPaw пришвидшивроботу над ним. Проте об’єднання зусиль заради власного захисту може стати дієвим кроком для захисту ІТ-компаній.
Як війна вплинула на Дія City
В перші місяці війни Міністерство цифрової трансформації України на час воєнного стану змінилоумови Дія City. Серед запроваджених змін — спрощені критерії резидентства, скасована вимога щодо певних звітів, принаймні до 1 січня року, наступного за мирним роком. І все це — зі збереженням податкових пільг.
У квітні 2022 року уряд розширивперелік компаній, які могли б долучитися до Дія City. До оновленого списку галузей увійшли fintech-компанії, виробники плат і компонентів, які б сприяли розвитку в Україні military-tech напряму, а також хостери і компанії, що пропонують послуги датацентрів, зокрема хмарних.
Загалом інтерес до Дія City у часи війни зростав. Станом на липень 2022 року кількість резидентів спеціального режимузрослаутричі. Водночас за останній рік близько 15 компаній залишилипроєкт Дія City за власним бажанням.
Оцінки великих ІТ-компаній, які входять Дія City, за результатами першого року роботи дають змогузрозумітиактуальні потреби учасників проєкту та їхнє бачення проблем і побажань щодо його подальшого розвитку.
Серед відповідей, які надали резиденти, відразу в кількох порушили проблему відсутності особливих умов бронювання співробітників від мобілізації (наприклад, для гіг-контракторів) як один з головних недоліків спецрежиму. Серед інших напрямів розвитку спецрежиму учасники виділяють потребу захисту від невиправданих перевірок — ухвалення так званого закону «Маски-шоу стоп».
Іншою актуальною проблемою ІТ-бізнесу є можлива мобілізація працівників. До прикладу, відповідаючи на запитання щодо роботи Дія City, представники EPAM відповіли, що їхній список критичних спеціалістів для бронювання станом на кінець квітня перебував на розгляді понад місяць.
У червні 2022 року в Мінекономіки обговорювализміни до законодавства, які б дозволили бронювати гіг-спеціалістів від мобілізації. За кілька місяців до цього у Мінцифри спростувалитаку можливість. Втім, попри складнощі процедури, резиденти Дія City вже забронювалипонад тисячу спеціалістів.
Сьогодні складно сказати, як довго триватиме війна і з якими проблемами стикнуться українські ІТ-компанії. Створене об’єднання виглядає як спроба організувати систему колективного захисту, обстоювання власних інтересів та взаємної підтримки одне одного. Його поява може свідчити про певні проблеми в роботі спецрежиму Дія City. Не можна, наприклад, не враховувати загрозу появи непрозорих процедур щодо резидентів, які можуть здійснюватись у ручному режимі — недарма в анонсі проєкту його учасників відразу делегували до апеляційної комісії Мінцифри.
⚔️ Структура для самозахисту, версія 2.0
Але вищезгадане об’єднання — не єдина подібна спілка. Першу спробу створити об’єднання резидентів Дія City компанії зробили ще торік: спеціальний правовий режим в Україні запустили 8 лютого
На момент публічного оголошення про цю структуру до нього входили п’ять компаній: NIX Solutions, EPAM, SoftServe, Sigma Software і AltexSoft. Проте далі анонсу справа не пішла, а вже за тиждень почалася війна.
До питання юридичного оформлення об’єднання повернулись за півтора року — таким чином 18 серпня
21 серпня відбулися перші загальні збори нової організації, на яких обрали членів правління, до якого увійшли представники компаній-засновників: Юрій Антонюк (EPAM), Тарас Кицмей (SoftServe), Валерій Красовський (Sigma Software), Віктор Шальнев (NIX Solutions) та Олександр Медовой (Altexsoft).
Юрій Антонюк, віцепрезидент і голова ЕРАМу регіоні Центральної та Східної Європи пояснив у коментарі для DOU: «Торік EPAM Україна приєдналася до об’єднання перших резидентів Дія City. Членство в подібних громадських структурах, як і в інших профільних кластерах та асоціаціях, дає змогу компаніям консолідовано представляти свої інтереси з різних питань, розглядати пропозиції щодо розвитку та спільно розв’язувати галузеві проблеми. Логічно, що всередині такого багаточисельного простору, як Дія City, можуть утворюватися різні об’єднання для представлення їхніх специфічних інтересів як всередині простору, так і у взаємодії з державними інституціями, тим паче, що на законодавчому рівні немає обмежень щодо утворення подібних спільнот».
До наглядової ради об’єднання запросили впливові IT-кластери та галузеві організації, повідомили джерела DOU.
«Ми ставили на меті створити таке об’єднання, в якому було б чути голос різних компаній: маленьких, середніх, великих, продуктових, сервісних чи стартапів. Наш майже
За словами представників спілки, ключовими завданнями «Дія Сіті. Об’єднання резидентів» є:
- Популяризація правового режиму Дія City в Україні та за її межами.
- Підвищення якості освіти, розвиток талантів та сприяння розвитку професій у цифровій галузі України.
- Сприяння формуванню та реалізації державної політики щодо розвитку та функціонування Дія City.
- Участь у проведенні відповідно до законодавства публічних консультацій та експертизі проєктів законів, інших нормативно-правових актів, що стосуються прав та інтересів резидентів, представництво та захист їхніх інтересів у взаєминах з державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними і фізичними особами та міжнародними організаціями.
Олександр Медовой, CЕО AltexSoft і член правління нового об’єднання, додав: «Перший досвід спілкування з владою, яка збиралася „регулювати“ бізнес в ІТ, в мене був ще 2010 року. І в нас як компанії є певний досвід запуску спільнот та роботи в їхньому складі. Тож ініціатива у створенні обʼєднання резидентів Дія City, яку ми розпочали якраз перед повномасштабним вторгненням, стала логічним кроком в цій історії.
Я бачу організацію резидентів Дія Сity інструментом комунікації між державою та резидентами. І, створюючи її на принципах рівності та відкритості, ми зможемо долучити багато резидентів, відповідно не просто висловлювати побажання чи давати коментарі з позиції окремих компаній, а реально відстоювати та представляти інтереси учасників простору. Це те, що ми із самого початку закладали у статут».
DOU стежитиме за роботою обох нових спілок, покликаних захищати права резидентів Дія City, та інформуватиме про це IT-спільноту.
Редакція вдячна представникам Kharkiv IT Cluster за консультування щодо деталей появи об’єднань.